Графік роботи

Музей:

  • ВТ – ПТ - 10.00 – 18.00
  • СБ - 10.00 – 17.00
  • неділя - понеділок - вихідні

Каса:

  • ВТ – ПТ - 10.00 – 18.00
  • СБ - 10.00 – 17.00

Довідка: /044/ 253-54-00

Ми на мапі

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Лялька знайомить зі світом

Прес-реліз

18 травня 2007 року в приміщенні Державного музею іграшки Міністерства освіти і науки України (Кловський узвіз, 8) відбудеться відкриття виставки „Лялька знайомить зі світом”. Разом з українською „етнографічною” лялькою різних регіонів експонуються ляльки 32 країн світу. Лялька такого типу (вчені її називають „одягненою” лялькою) відома з часів середньовіччя. У Європі ХVІІІ і ХІХ ст. її одяг імітував одяг аристократичної та буржуазної еліти. З другої половини ХІХ ст. спостерігається збільшення виробництва ляльок в народному святковому і обрядовому одязі.

В ляльковій культурі всесвітнього загалу етнографічна („одягнута”) лялька становить певний тип, який є відгалуженням від  загального процесу функціонування давньої обрядово-ігрової ляльки. Ігрові функції та обрядова семантика в ній значно послаблені. Натомість етнічно-знакова та естетична функції набули відчутного посилення. З цим лялька набула і сувенірних якостей. Однак при всьому цьому вона залишається лялькою, яка серед іграшок посідає особливе місце. Адже, як визначили вчені, лялька і м’яч належать до розряду суперіграшок (або понадіграшок) і супроводжують людство протягом багатьох тисячоліть. Порівняно з іншими іграшками, які імітаційно наслідують вже відомі форми, створені природою і так званою дорослою культурою,  витоки ляльки і м’яча сягають культово-космологічних першооснов. Стародавні прототипи ляльки і м’яча становили основний атрибут гри, змістом якої була ідея жертви. Давні ігри з лялькою і м’ячем власне були  обрядами, приуроченими до певних дат річного циклу обертання Землі навколо Сонця. Культова регламентація визначала правила гри. У різних народів, які перебували в різних кліматичних та природно-ландшафтних умовах і на різних стадіях розвитку, ці правила, при схожій сутності, мали різну корекцію та деталізацію.

Нині м’яч – найпоширеніший атрибут в іграх дітей та дорослих, за якими стежать мільйони, адже культово-атавістична інтрига гри породжує інтригу видовища.

Гра з лялькою щодо масовості поступається грі з м’ячем, але випереджає щодо функціонального розмаїття, будучи від давніх часів пов’язаною з майбутнім материнством і жіночим безпліддям, з хворобами і здоров’ям, з культом предків і захистом нащадків, з жертовними обрядами та ідеєю родючості, а також, ближче до наших часів, -  з театральною грою, вітринним мистецтвом (манекени), рекламною індустрією, певними формами чаклунства, факторами пам’яті і поклоніння (пам’ятники, бюсти), потужною виробничою і торговельною практикою (Барбі, Сінді), художньою творчістю. Думається, остання функція найбільше стосується етнографічної ляльки. Ця лялька, як правило, особливо в сувенірному варіанті, має характерні етнотипажні риси обличчя, зачіску, та, як вже зазначалося, одягнута в національний (з місцевими варіантами) святковий або обрядовий одяг. Загалом кажучи, „одягнута” лялька кожного народу відображає його смаки і уподобання – пластичні, декоративні, кольорово-колористичні, орнаментальні.

Відтак етнографічна лялька демонструє неповторну своєрідність кожного народу, його історичну значимість та обрядову цінність. Водночас глядач може впевнитися в наявності спільних духовних основ, образних рис і критеріїв у ляльках різних народів. Щодо цього миротворчу роль „одягнутої” ляльки важко переоцінити. Вона свідчить, що всі ми різні, й повинні різними залишатися, але при цьому маємо багато спільного щодо духовних факторів, суто людських прагнень і намірів Це стосується не тільки різних народів, а й подекуди одного,  наприклад, українського, який, перебуваючи  в різних регіонах, формувався в різних історичних і культурних умовах. Щодо цього лялька в народних строях (Прикарпаття, південно-східних земель, Середньої Наддніпрянщини) може служити найкращим символом єдності і взаєморозуміння.

До відкриття виставки приурочена презентація нової книги доктора мистецтвознавства Олександра Найдена „Українська народна лялька” (Київ. Видавничий дім „Стилос” 2007 р.). Це перше функціональне видання про народну, здебільшого аутентичну, ляльку, яка здавна, будучи обрядовим атрибутом, створювалася з різних матеріалів (тканина, солома, трава, дерево, глина, рогоз, тріпаний льон тощо) по українських селах і містечках, образні й функціональні прототипи якої існували в трипільський культурі та культурі Київської Русі. Автор висвітлює етапи образної, формальної та змістовної еволюції народної ляльки від найдавніших часів до наших днів. Книга за статусом наукова, проте написана мовою доступною для широких читацьких  кіл, має багатий та яскравий ілюстративний матеріал.

Вартість квитків

1.1 Вхідний квиток:

- для дорослих – 20 грн.
- для дітей – 10 грн.
- для пенсіонерів – 10 грн.
- для студенти денної форми навчання – 10 грн.

1.2 Екскурсійні послуги:

- екскурсія для учнів і студентів ( група до 15 чоловік) - 50 грн.
- сімейна екскурсія (група до 10 чоловік) – 50 грн.

1.3 Інші послуги:

- фотозйомка – 10 грн.
- відеозйомка – 30 грн.
- право на безкоштовне відвідування музею мають діти до 5-ти років, діти сироти, інваліди І-ІІ групи, ветерани війни, багатодітні родини.